Держава витрачає сотні мільйонів гривень на виплати суддям-науковцям, незважаючи на те, що в їхніх дисертаціях часто виявляють плагіат.
Джерело: незалежний антикорупційний центр NGL.media
Деталі: Журналісти зясували, що базовий щомісячний оклад українського судді складає від 63 до 157 тисяч гривень, але реальні виплати зазвичай вищі у 2-3 рази.
Зокрема, у 2024 році середня щомісячна винагорода судді місцевого загального суду складала 107,8 тисячі гривень, адміністративного та господарського судів – 121,5 тисячі гривень, а судді апеляційного суду – 234,7 тисячі гривень. Такі суми набігають завдяки надбавкам – за стаж, за додаткову посаду, за знання іноземних мов, за науковий ступінь.
“В результаті кожен п’ятий український суддя є сертифікованим науковцем – кандидатом (доктором філософії) або доктором юридичних наук. При цьому якість їхніх наукових робіт викликає сумніви у незалежних експертів, а у текстах неодноразово викривали плагіат”, – зазначає NGL.media.
За даними журналістів, загалом в Україні працюють 916 суддів з науковим ступенем (майже 20% від загальної кількості суддів). Після захисту кандидатської чи докторської дисертації, вони отримують щомісячну надбавку до зарплати у 15% чи 20% відповідно.
Найбільша частка науковців, понад 65%, виявилася у Верховному суді – 96 зі 146 суддів. Лише на доплати до їхніх зарплат щороку витрачається близько 30 мільйонів гривень.
Загалом, за даними NGL.media, лише минулого року на надбавки за наукові ступені суддів пішло щонайменше 123 мільйонів гривень, а за останні 4 роки – майже 490 млн гривень.
Журналісти акцентують, що доплати отримують навіть судді Окружного адмінсуду Києва, який був ліквідували ще у грудні 2022 року. Ці судді не здійснюють правосуддя, але формально залишаються на посадах, доки не пройдуть кваліфікаційне оцінювання. Попри це, на доплати за наукові ступені 18 суддів ОАСК минулого року витратили понад 2,3 мільйона гривень з бюджету.
Серед тих, хто отримує доплату, є Марина Бояринцева, яка також нібито фігурувала на “плівках Вовка”. У жовтні 2025 року вона провалила кваліфікаційне оцінювання, тож має бути звільнена.
Громадська рада доброчесності виявила, що суддя у своїй дисертації уривками скопіювала чужі наукові праці та не залишила посилань. Бояринцева на питання щодо виявлених порушень у дисертації не відповіла.
Також виплату отримує інший суддя ОАСК Костянтин Кобилянський, у дисертації якого теж знайшли плагіат.
За даними NGL.media, за останні 10 років 1 208 українців захистили докторську дисертацію з юридичних наук і ще 4 929 – кандидатську, здобувши ступінь доктора філософії.
Керівниця громадської ініціативи “Дисергейт” Світлана Благодєтєлєва-Вовк, яка разом зі своїми колегами вже 10 років систематично перевіряє наукові роботи, каже, що часто здобувачі наукових ступенів зовсім не науковці, а звичайні чиновники, які використовують ступінь для отримання надбавки до зарплати чи інших привілеїв.
“Науковий ступінь – це дуже прагматична річ. По-перше, ти в будь-якому випадку входиш до інтелектуальної еліти. По-друге, отримуєш економічну винагороду. І по-третє, після кар’єри на держслужбі людина може влаштуватися викладачем в університеті”, – пояснює Благодєтєлєва-Вовк.
Через те, що є попит, то виникають цілі мережі, готові закривати очі на плагіат і готувати дисертації “під ключ”. За словами керівниці “Дисергейту”, в Україні є понад півсотні таких недоброчесних ректорів. І в результаті з держбюджету щороку витрачають мільярди гривень на доплати за науковий ступінь тим, хто не мав би їх отримувати.
“У 2018 році ми почали досліджувати всі ці токсичні мережі і порахували, що на фейкові доплати тоді йшло десь 4,5 млрд грн. Я думаю, зараз значно більша сума – 10-12, можливо, 15 млрд грн щорічно витрачається на весь цей фейк”, – припускає Благодєтєлєва-Вовк.
Вона додала, що з перевірених нею у 2025 році дисертацій суддів переважна більшість містить порушення – зокрема, з 52 робіт у 36 був плагіат.
Чи не найгучнішою щодо академічної недоброчесності в судовій владі є історія Олександра Короленка, який, будучи кандидатом до апеляційного суду, зізнався, що писав дисертації на замовлення, бо хотів айфон і відпочити в Таїланді.
Відразу після співбесіди ВККС звернулася до Вищої ради правосуддя, Офісу генпрокурора та Міносвіти з повідомленням про зізнання Короленка. Однак, як зазначає NGL.media, жодної інформації щодо реакції бодай якоїсь з цих структур наразі немає.
Двоє суддів, яким Короленко нібито писав дисертації, – Олена Ващук та Оксана Морозовська, – теж ніяк не коментували його заяви і не відмовилися від наукових ступенів, а отже – вони і отримують доплати за ці наукові роботи.
Наразі відомо лише про один випадок, коли суддя після перевірки дисертації самостійно відмовився від наукового ступеня. Йдеться про суддю Нетішинського міського суду Хмельницької області Богдана Базарника, у дисертації якого виявили плагіат.
Також є лише один успішний кейс, коли НАЗЯВО позбавило суддю наукового ступеня за плагіат. Йдеться про суддю Печерського райсуду Києва Оксану Царевич.
Загалом, за даними Міносвіти, за останні 25 років через виявлений плагіат позбавили наукового ступеня лише 22 людини.
Але навіть, якщо плагіатора можна позбавити наукового ступеня, то якогось механізму, який би змусив його повернути державі нечесно отримані виплати, немає.
Нині відомо лише про один випадок, коли суддя добровільно повернув надбавку за науковий ступінь. Це суддя Великоберезнянського райсуду у Закарпатській області Петро Тарасевич, який повернув 642 тисячі гривень на рахунок Державної судової адміністрації у Закарпатській області.