У дні найінтенсивніших претензій президента США Дональда Трампа на Гренландію в Данії почали серйозно допускати навіть найгірший розвиток подій та готували свої невеликі сили до принаймні якогось опору, якби Трамп віддав наказ про захоплення острова.
Джерело: DR з посиланням на джерела у Данії, Франції та Німеччині, “Європейська правда”
Деталі: За словами співрозмовників, які були тісно залучені в дискусії щодо “гренландської кризи”, данські військові, яких терміново відправили на Гренландію у січні, прямували туди вже з готовністю до принаймні якогось опору американським силам у разі рішення президента США силою взяти під контроль територію свого союзника.
Данські військові взяли з собою вибухівку, яка б дозволила зруйнувати злітно-посадкові смуги у Нууку та поселенні Кангерлуссуак, що зірвало б американцям “швидкий” повітряний десант.
Крім того, вони взяли запаси компонентів крові, на випадок, якби дійшло до реальних бойових сутичок з важкопораненими.
Співрозмовники розповідають, що тоді, у січні, ніхто не мав розвідданих про конкретні плани США, але на тлі наполегливих заяв Трампа у Копенгагені та столицях союзників прокинулись реальні побоювання, що Штати справді можуть наважитись на немислиме рішення і спробувати захопити Гренландію. Ця тривога особливо зросла після блискавичної операції США проти Венесуели і захоплення президента Ніколаса Мадуро з дружиною.
“Коли Трамп продовжує повторювати, що “хоче Гренландію”, а потім стається те, що сталось у Венесуелі – нам вже треба було сприймати серйозно усі сценарії”, – поділився один з посадовців.
В оцінках ризиків також почали констатувати, що адміністрація у США “вже не працює як зазвичай”, оскільки поруч з Трампом не вистачає людей, які могли б відговорити його від ризикованих авантюр.
“З “гренландською кризою” Європа усвідомила, що ми маємо бути спроможні подбати про нашу власну безпеку”, – коментує співрозмовник із Франції.
Також посадовці з Франції та Німеччини поділилися, що Данія ще на початку 2025 року, щойно Трампа вдруге обрали президентом, у конфіденційних розмовах з Парижем і Берліном, а також сусідами з Північної Європи, ділилася своїми занепокоєннями, що президент США може поновити зазіхання на Гренландію та просила про політичну підтримку. Копенгаген хотів знайти якийсь баланс, аби уникнути конфронтації зі США, але й не підкоритися мовчки, якби Трамп взявся реалізовувати свої забаганки.
У цих обговореннях Данія і союзники погодилися демонструвати солідарність у публічних заявах, а також активізувати спільну військову діяльність на Гренландії. Союзники вже тоді просигналізували про свою готовність відправити своїх військових на Гренландію.
Останнім часом президент США не згадує про Гренландію, перемикнувши свою увагу на інші теми. З останнього, у лютому Трамп заявив, що відправить до острова корабель-лікарню, оскільки там нібито бракує можливостей отримати медичну допомогу.
Прем’єр Гренландії відреагував коментарем, що Гренландія має все необхідне і не потребує такої допомоги.
Міністр оборони Данії повідомив, що данський уряд не має жодної інформації про плани щодо відправлення до Гренландії американського медичного судна, а прем’єрка Данії потролила Дональда Трампа.