Більшість справ, переданих до суду за результатами роботи НАЗК у 2020-2026 роках, суди закривають через порушення термінів притягнення до відповідальності, брак доказів тощо.

Про це пише NGL.media.

Журналісти проаналізували близько трьох тисяч справ, переданих до суду за результатами роботи НАЗК у 2020-2026 роках. Виявилося, що більшість з цих справ суди просто закривають.

Аналіз NGL.media свідчить, що 52% усіх протоколів, складених НАЗК, суди просто закривають, а у справах про конфлікт інтересів цей показник сягає 90%. Ще у 5% справ фігурантів визнають винними, але звільняють від відповідальності.

В основному суди закривають справи з трьох причин: порушення термінів притягнення до відповідальності, брак доказів чи малозначність порушення, пише видання.

Починаючи з 2024 року кількість виграних НАЗК справ у суді зросла приблизно до 60%. Проте статистика покращилася насамперед завдяки справам про несвоєчасне звітування політичних партій. У кінці 2023 року набрав чинності закон, який відновив обов’язок партій звітувати щоквартально. Тому в НАЗК почали активно перевіряти, чи подають партії ці звіти, і якщо ні – складати адмінпротоколи.

“Ці справи простіше довести, ніж, скажімо, конфлікт інтересів, тому суди частіше визнають фігурантів винними”, – зазначає NGL.media.

Минулого року частка справ про партійні звіти становила близько 80% серед усіх виграних НАЗК у судах.

“Що стосується більш серйозних корупційних порушень, які вже тягнуть на кримінальну відповідальність, то в ідеалі саме НАЗК мало б першим виявляти таких фігурантів, як у справі “Мідас”, і передавати інформацію у НАБУ – але на практиці так не виходить”, – говориться у публікації.

Близько 630 тис. українських посадовців щороку подають декларації, проте перевірити кожну з них фізично неможливо.

Раніше працівники НАЗК проводили перевірки за рівнем посади службовців. З початком війни перевірки зупинили і відновили лише наприкінці 2023 року. Тоді ж змінився підхід до перевірки.

Тепер усі декларації проходять автоматизовану перевірку: їх автоматично зіставляють з держреєстрами і базами даних, і якщо виявляються невідповідності, то декларанти отримують про це повідомлення, щоб при подачі наступної декларації врахувати помилки.

Паралельно деякі декларації відбирають на окрему поглиблену перевірку, яку проводять безпосередньо працівники НАЗК, задіяна система логічного та арифметичного контролю. На поглиблену перевірку щороку потрапляє лише близько тисячі декларацій.

“Автоматизовані процеси створювалися як допоміжний механізм для ретельного аналізу декларацій, але на практиці працюють недосконало. Недоброчесний декларант може вказати у декларації лише базові дані, що на 100% збігаються з держреєстрами – і система не спрацює, бо просто нема з чим порівнювати. Офшори, готівка, навчання дітей за кордоном – все це поза межами автоматичного контролю”, – говориться у публікації.

Наочним тут є нещодавній кейс із колишнім міністром енергетики Германом Галущенком, якого НАБУ затримало за підозрою у відмиванні близько 12 млн доларів через офшорні компанії. При цьому його декларації успішно проходили автоматизовану перевірку.

“По недостовірних відомостях виявляють багато порушень, а необґрунтованих активів і ознак незаконного збагачення – значно менше. А це якраз і формує головний запит і в суспільства, і в міжнародних партнерів”, – зазначили у ГО Transparency International Ukraine.

Минулого року за підсумками моніторингу способу життя агентство зробило висновок щодо ймовірного незаконного збагачення 94 посадовців – проти 505 декларацій з ознаками недостовірного декларування.

За словами голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної, питання про пріоритезацію посадовців для перевірки НАЗК піднімалося у Верховній Раді неодноразово, втім безрезультатно.

“Нема мети перевіряти 600 тисяч декларацій на рік. Є мета зробити такий ризикоорієнтований підхід, щоб із [загального] масиву вміти виділити ці декларації, які в першу чергу заслуговують уваги. І щоб декларанти також відчували, що декларації подаються не впусту. Чи це реалізовано? Як на мене, ні”, – каже Радіна.

За її словами, у проведенні повних перевірок та моніторингу способу життя НАЗК орієнтується насамперед на правоохоронну систему.

“Центральний орган виконавчої влади, функція якого проводити моніторинг способу життя, і таким чином визначати, на кого або на що є сенс звернути увагу правоохоронним органам – починає працювати тоді, коли ті самі звернули на це увагу”, – каже вона.

Частину результатів перевірок фігуранти успішно оскаржують у суді, пише NGL.media. Впродовж 2020-2025 років вони подали 104 позови, з яких 88 позовів (85%) суди задовольнили.

Перевірками декларацій і моніторингом способу життя, задля чого і створювали НАЗК, займається лише близько 10% працівників агентства, стверджує Катерина Бутко, голова Громадської ради при НАЗК.

Відповідно до законодавства, агентство має проходити незалежний аудит кожні два роки. Втім, за майже 10 років існування НАЗК його провели лише раз – за 2020–2021 роки, зазначає видання.

Нагадаємо:

В Україні 814 судових рішень у справах про корупцію винесли суди у січні-квітні цьогоріч, що на 27% менше, ніж за аналогічний період торік, водночас майже удвічі більше, ніж до початку повномасштабної війни. В усіх справах порушники відбулись лише штрафами.

Суд покарав штрафом депутата сільської ради у Дніпропетровській області за недостовірне декларування на понад 8,6 мільйона гривень.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила конфіскацію активів, якими користується голова селищної ради в Рівненській області.